Як донори рятують життя пацієнтам Охматдит: інтерв’ю з лікаркою-трансфузіологінею

14 червня у світі відзначають Усесвітній день донора крові. Цей день вибрано невипадково: саме тоді народився Нобелівський лауреат Карл Ландштейнер, який відкрив систему поділу крові на групи та врятував цим відкриттям сотні тисяч життів. З нагоди Дня донора Інна Вільшанівська, лікарка-трансфузіологиня, завідувачка відділення комплектування донорських кадрів Центру служби крові НДСЛ “Охматдит”, розповідає про те, як працює донорство в лікарні та як воно допомагає пацієнтам. 

Інна Вільшанівська. Фото: Костянтин Голінченко

Інна працює в «Охматдиті» 6 років. Опікується  агітацією, пошуком донорів, узгодженням днів донорів і донацій. На її плечах – повне забезпечення донорами, щоб перекрити всі потреби пацієнтів лікарні та екстрені випадки. Інна контролює донорський потік, перевіряє, чи немає протипоказань для донації, оцінює аналізи крові донорів, визначає тип донації (цільна кров, тромбоконцентрат чи здача плазми) і допускає до процедури. Якщо потрібні консультації донорів щодо підготування перед зданням крові та її компонентів, а також консультації після здання за результатами аналізів, – теж допомагає Інна. Якби можна було перетворити цей матеріал на сагу, це було б кілька томів подяки: Інна вдячна кожному і кожній, хто долучається до великої та шляхетної справи порятунку життів. 

Про початок війни

«Війна заскочила мене вдома. Я прокинулася від телефонного дзвінка мами мого чоловіка. Вона тоді сказала ті жахливі слова: “Почалася війна. Росія на нас напала”. Ми з чоловіком встали, передивилися вміст наших тривожних рюкзаків, зателефонували нашим найближчим родичам, щоб упевнитися, що з ними все нормально, і я пішла на роботу. У нас навіть не виникало питання, щоб виїхати. Я відразу попередила, що залишаюся в Києві й невизначений час житиму на території лікарні.

Дуже вдячна за неймовірну підтримку та розуміння з боку мого чоловіка, коли я вирішила жити в лікарні стільки, скільки буде потрібно».

Про нові виклики

«Війна дуже скоригувала роботу Центру служби крові. Графік нашої роботи змінився й перетворився на 24/7. Я була на зв’язку з донорами й волонтерами день і ніч. Також корективи вносили комендантські години – особливо ті, що тривали по кілька днів, але навіть тоді ми працювали, шукали донорів з потрібними групами крові серед працівників і батьків пацієнтів. Потреби пацієнтів у нас завжди в пріоритеті. Якось пацієнтові під час комендантської години був потрібен гранулоконцентрат. Ми знайшли донора серед тих, хто проживав у лікарні. Лабораторія контролю якості донорської крові обстежила його й відразу після отримання результатів аналізів та завершення відповідної підготовки донора ми взяли його о 1:00 ночі на процедуру здачі гранулоконцентрату, яка триває від 2.5 до 4 годин. На ранок гранулоконцентрат був готовий.

До обов’язків додався контроль проведення процедур здачі тромбоконцентрату та гранулоконцентрату. За донорський день у нас може бути від 4 до 18 донорів тромбоконцентрату, це залежить від потреб пацієнтів. Кожна процедура триває в середньому одну годину».

Про складнощі та вдячність

«Для нас дуже важливим є раціональне використання донорських ресурсів, – щоб уся кров та її компоненти, що здали донори, була використана.

З початком війни ми створювали списки донорів, які проживають поруч, щоб їм, за потреби в їхній групі крові, було максимально безпечно до нас дістатися. Було зареєстровано й обстежено велику кількість працівників лікарні, які не мають протипоказань для донації.

Ми дуже вдячні кожному донорові: попри все, люди приходили здавати кров. Дефіциту в донорах не було завдяки відвазі та взаємодопомозі наших людей. У період, коли були проблеми з громадським транспортом, ми постійно шукали волонтерів, що могли б підвезти донорів на донацію й додому. Також через БО “Агенти крові” співпрацювали із сервісами таксі Uklon, Uber, щоб донори могли доїхати на донацію й додому. Також шукали людей, що можуть організувати охочих здати кров у своєму будинку або дворі, щоб вони могли приїхати із сусідами, у кого є власний транспорт.

Працівники Центру служби крові викладаються на роботі на всі 100%. Я так вдячна за сумлінну роботу лікарям, медичним сестрам, медичним реєстраторам, біологам, молодшим медичним сестрам! А колегам – за допомогу та сильне плече, що завжди підтримає.  Кожен працівник тримає медичний фронт та працює для нашої якнайшвидшої перемоги».

Click here to preview your posts with PRO themes ››

Про запаси крові

«Компоненти крові мають певні терміни та умови зберігання. В «Охматдиті» працює п’ять гематологій. Запаси крові для них зберігаються в спеціальних кліматичних камерах, за певної °C. Є спеціальні холодильники для плазми, де її заморожують за температури -80 градусів за Цельсієм. 

Інна Вільшанівська. Фото: Костянтин Голінченко

Донорську кров ми розділяємо на компоненти: плазму та еритроцити. Еритроцити зберігаються 28 днів, плазма – 3 роки. Окремо ми заготовляємо тромбоконцентрат аферезним методом, за допомогою спеціальних шейкерів, – він зберігається 5 днів. А терміни зберігання гранулоконцентрату – лише доба.

Ми коригуємо запаси з огляду на заявки з відділень про потреби пацієнтів у компонентах крові, а також можливі екстрені випадки».

«Дякуємо всім волонтерам і небайдужим за неймовірну допомогу та підтримку в цей нелегкий час. 

Агенти крові – це волонтери, з якими ми співпрацюємо вже багато років. Вони допомагають з поширенням інформації про донорство, з популяризацією донорства, агітацією й  пошуком донорів крові та її компонентів. Під час війни ця допомога та її цінність неабияк зросли. Це координація донорів, допомога в пошуку транспорту для донорів, щоб вони могли дістатися на донацію й додому; координація волонтерів, що можуть допомогти, та спрямування до нас і в лікарню.

Нині «агенти» вже відновили свої чергування в нашому Центрі. Щосереди вони пригощають донорів печивом від Bakehouse та дарують значки після донації, а тим, хто вже отримав посвідчення донора, – ще й обкладинку на посвідчення.

До війни “Василеві пироги” пригощали донорів своєю смачною випічкою та іншими смаколиками. Ми їм неймовірно вдячні, що, попри війну, вони продовжили цю прекрасну традицію. Ба більше, під час бойових дій вони розвозили свої пироги й по інших лікарнях та військовослужбовцях, теробороні.

З крамницею coffeeok ми співпрацювали до війни. Завдяки їхній підтримці ми пригощаємо донорів запашною кавою після донації.

Міжнародний фонд медичних інновацій завжди нас підтримував та підтримує в нашій роботі.

Окремо ще хочу подякувати волонтерам Тетяні та Наталі, які допомагали й допомагають у пошуку та організації донорів.

А також всім лікарям, які доєднувалися до здачі крові для пацієнтів «Охматдиту». 

Про світло і темряву

«З початку війни дні злилися в один нескінченний період, сповнений страхіть і страждань наших людей. Крім того, постійно переживаю за безпеку своїх близьких і рідних. Кожен мій день, перед початком роботи, починався із зідзвонювання з мамою та чоловіком, щоб упевнитися, що з ними все добре.

Проте були моменти, що вселяли оптимізм та віру в краще. У нас неймовірна нація. Навіть у війну в нас було дуже багато донорів. Люди в такий важкий час думали про допомогу іншим, про тих, кому можуть бути потрібні компоненти крові. А скільки охочих вступити до лав ЗСУ та тероборони! З такими неймовірними людьми ми переможемо. Перемога за нами!

Про те, як допомогти

Що 10 секунд якась людина у світі потребує переливання крові. Кожен третій у власному житті може стикнутися з потребою переливання. Тому здавати кров – шляхетна справа. До того ж, за статистикою, люди, які двічі на рік здають кров, – здоровіші: менше хворіють серцево-судинними, онкологічними захворюваннями. Фактично донори проходять регулярний моніторинг стану здоров’я, адже перед донацією їхні аналізи ретельно вивчають. 

Ми контролюємо наші запаси компонентів, щоб кожна краплина крові, яку здали наші донори, була використана для порятунку життя. Потребу в донорах ми виставляємо на нашій сторінці у Facebook «Донор крові Охматдит». І чекаємо донорів у нашому Центрі служби крові з понеділка по четвер з 09.00 по 13.00.