Алергія в бомбосховищі: що робити? Відповідає експерт

Останнім часом стрімко зросла кількість алергічних захворювань серед українців. Все тому, що ми ховаємося в льохах і бомбосховищах, де стіни часто уражені грибком, пліснявою. Саме вони провокують алергію. В цьому матеріалі лікар-дерматолог Ярослав Лата максимально просто та зрозуміло розповідає, що таке алергія, пояснює, як вона виникає, описує сценарії її розвитку, список провокаційних чинників, а головне – дає інструкції, як допомогти собі.

У дерматології заведено вважати: від дерматологічних діагнозів ще ніхто не помирав. Це загалом справедливо для мирного життя, коли ми й гадки не мали, що медична допомога може бути недоступною, а візит до лікаря перетвориться на розкіш. Сьогодні ми живемо в нових реаліях. Порушення здоров’я, які раніше можна було легко виправити, можуть становити загрозу життю, особливо в групі пацієнтів зі схильністю до алергічних реакцій.

Навіть якщо жодного разу в житті ви не мали алергічної реакції, це не означає, що ви в безпеці, адже умови існування різко змінилися. Тепер набагато легше зустрітися з алергеном у підвалах, сховищах, навіть у власній квартирі.

Алергія – це незвичайна (зазвичай підвищена) реакція організму на деякі чинники зовнішнього середовища (хімічні речовини, бактерії та гриби, продукти їхньої життєдіяльності, харчові продукти тощо), що називаються алергенами.

У медицині до групи алергічних захворювань входить цілий список патологій:

• бронхіальна астма,
• полінози,
• кропив’янка,
• риніти,
• дерматити на шкірі,
• реакції на ліки та харчові продукти.

Проявлятися вони можуть по-різному – сльозотеча, задуха, висипання на шкірі, біль у животі, зуд тощо.

Алергени, що оточують нас у зовнішньому середовищі, називають екзогенними

Їх поділяють на кілька великих груп:

Біологічні: бактерії, грибки, паразити, деякі з лікувальних препаратів. Зазвичай це мікроорганізми, які живуть на нашій шкірі, дихальних шляхах, порожнині рота, травній системі. Джерелом таких алергенів є хронічні процеси – каріозні зуби, невилікувані захворювання вух, носоглотки, кишківника, шкіри.

Фармацевтичні. Реакція часто відбувається на медичні препарати (особливо антибіотики, знеболювальні). Та будь-які ліки можуть стати тригером алергії! Приблизно 16% людей чутливі до пеніциліну, близько 2% – до аспірину, близько 7% – до інших антибактеріальних препаратів. Це означає, що ризики високі.

Якщо ви вже мали реакцію на якийсь препарат, це головне протипоказання до його вживання. Тож уважно стежте, які активні речовини використані в ліках. Наприклад, парацетамол є в багатьох жарознижувальних препаратах, незалежно від їхніх комерційних назв: Ефералган, Цефекон, Панадол, Доларен, Фармацитрон тощо).

Сезонні (трави, що квітнуть з початку травня до кінця вересня: подорожник, полин, амброзія) та харчові (ті, що ми беремо із собою в тривожну валізку: шоколад, мед, горіхи, згущик тощо). Харчова алергія проявиться висипанням навколо рота, на щоках на взір “діатезу” приблизно за 20 хвилин після споживання. А дискомфорт у шлунково-кишковому тракті свідчить про ферментну недостатність (чутливість до лактози тощо).

Фізичні. Це реакція на холод, тепло, механічне подразнення шкіри. Зазвичай такі реакції виникають після різкого перегрівання чи переохолодження; або регулярного тертя одягу об шкіру (за умови генетичної схильності). Зазвичай реакція проявляється у вигляді пухирців на шкірі, що дуже сверблять; інколи минає за 10–20 хвилин без лікування. Поверхневі висипи не загрожують життю й досить поширені: ця патологія виникає ледве не в 15%–20% населення.

Click here to preview your posts with PRO themes ››

Побутові. В умовах війни ми вимушено перебуваємо в підвалах, сховищах, де шанси стикнутися з побутовим алергеном дуже високі. Це насамперед домашній пил, що складається з пліснявих грибків на стінах вологих помешкань, вентиляційних ходів, каналізаційних труб; пилових часточок килимів, одягу, білизни; частинок домашніх комах – клопів, тарганів, килимових кліщів. Сюди також входять епідермальні алергени, тобто часточки волосся, злущеної шкіри, шерсті домашніх тварин, лусочки лупи.

Крім того, часто алергію викликає побутова хімія: пральні порошки, кондиціонери, дезінфекційні засоби. Здебільшого саме вони викликають захворювання дихальних шляхів і висипи на шкірі.

Від 3% до 10% людей мають чутливість до плісняви

Від 3% до 10% людей мають чутливість до плісняви, і це є головною причиною загострення астми, атопічного дерматиту, постійних ринітів. Діти, у яких вона спостерігається, у дорослому віці матимуть високий ризик захворювання на астму.

Що робити, якщо проявилась «алергія на бомбосховище»

1. Оглянути приміщення, виявити плісняву, очистити та вимити поверхні.

2. По змозі забезпечити вентиляцію.

3. Якщо є вологі труби, усунути конденсат, вимити їх з доместосом, обмотати скотчем.

4. Використовувати індивідуальний захист – маску, респіратор тощо.

Якщо алергічна реакція не загрожує життю

Якщо алергічна реакція не загрожує життю і має лиш локальний характер, вам треба виявити можливий алерген і намагатися припинити контакт з ним. Здебільшого це розв’язує проблему.

Якщо на тілі з’явилися висипи, відчуваєте свербіж, усуньте вплив імовірного алергену. Прийміть антигістамінний (протиалергічний) засіб; за 20–30 хвилин настане полегшення. Якщо ви не відчули полегшення, за годину можна повторити прийом.

Безпечно для здоров’я, можна одноразово прийняти потрійну дозу протиалергічних таблеток (1 раз на добу).

Якщо алергічна реакція серйозніша

Інколи набряк може поширюватися на підшкірні тканини, тоді йдеться про формування ангіоневротичного  набряку (ангіоедема). Це може вражати внутрішні органи, зокрема серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт.

Важливо вчасно відрізнити ангіоневротичну реакцію або набряк Квінке від звичної алергічної реакції. Набряк Квінке – це різновид переходу від локальної алергічної реакції до масштабного набряку підшкірних тканин, зазвичай локалізується на обличчя, можливий набряк губ, слизової гортані, а також шлунково-кишкового тракту. Це загрожує задухою.

Якщо є можливість зв’язатися з лікарем, дійте негайно.

У разі нестерпного зуду, наростаючого набряку шкіри, підшкірних тканин (особливо гортані), відчуття утрудненого дихання, намагайтеся дістатися лікарні якнайшвидше. Якщо це неможливо, при собі бажано мати Преднізолон (ампули) або Дексаметазон. Добова доза може становити від 30 до 60 мг, тобто 2 стандартні ампули на день.

Для введення препарату знадобиться шприц, дезінфекційний розчин для оброблення місця ін’єкції. Препарат водиться внутрішньом’язово (плече, стегно). Якщо після першої ін’єкції (1 ампула), ви не відчули полегшення, за 30 хвилин допускається повторне введення.

Викладена інформація має ознайомчий характер, пам’ятайте, що самолікування може бути шкідливим!